Image default
Фото и Видео

Колірний простір: що це і як з ним працювати фотографу

“Кольорові простори” для багатьох звучить, як китайська грамота. Насправді вони справді потрібні не всім фотографам і не завжди, але іноді можуть здорово зіпсувати нерви. Якщо, наприклад, знімати JPEG в Adobe RGB замість sRGB, при публікації в інтернеті фото стануть сірими та розчаровуючими. Про те, коли варто розібратися з тим, що такий колірний простір і як поставити їх собі на службу, читайте у цьому матеріалі.

Кожен відтінок – химерна суміш червоного, зеленого та синього. Чи ні? / Фото: unsplash.com

Чому RAW сіріє при імпорті в Adobe Lightroom
Що таке колірний простір, які бувають колірні простори
Коли важливо враховувати колірний простір
Зйомка відразу у JPEG
Налаштування Adobe Lightroom під час прояву RAW
Переддрукована підготовка фотографій
Складна корекція кольору через Lab

Чому RAW сіріє при імпорті в Adobe Lightroom

Типова ситуація: ви знімаєте якісь картинки у RAW і на екрані камери вам дуже подобається колір. Приходьте додому, імпортуєте в Lightroom, ще кілька секунд фото залишається красивим, а потім перетворюється на невиразне сіре щось.

Ліворуч фото, яке ми бачили в камері, праворуч – те, на що її швиденько перетворює Lightroom / Ілюстрація: Аліса Смирнова, Фотосклад.

Що це за чорна магія? Скажімо так: у ній замішані колірні простори.

Справа в тому, що в камері і перші кілька секунд в Adobe Lightroom ми бачимо не RAW, а вбудований внутрішньокамерний JPEG, у якого вибрано колірний простір sRGB, а потім Lightroom змінює його на власний, заточений під роботу з кольором. На більшості моніторів воно виглядає сірим, плоским та безбарвним. Ще поруч із цією проблемою постояли внутрішньокамерні профілі кольорів, але це окрема історія. Докладніше про них читайте тут.

Нічого не зрозуміло, але дуже цікаво? Заглянемо глибше у теорію.

Що таке колірний простір, які бувають колірні простори

Колірний простір – це система координат, яка відповідає за інтерпретацію кольору на різних пристроях. Якщо спростити, її завдання в тому, щоб ваші фото однаково виглядали і на камері, і на вашому ноутбуці, і на смартфоні вашого друга.

Парадокс у тому, що якщо фотографія на камері яскрава та красива, а при публікації в інтернеті сіра та тьмяна, у цьому дуже часто винні саме колірні простори. Чому? Тому що їх багато. І не всі пристрої можуть читати всі колірні місця правильно. Типова історія про те, коли хотіли якнайкраще, а вийшло так, як вийшло.

RGB – Базовий стандарт. У цьому колірному просторі кожен відтінок визначається як поєднання трьох основних кольорів (червоного, зеленого та синього) у різних пропорціях. Але є невелика проблема (головний спонсор фотографій, що раптово посіріли): у нього існують дві версії, sRGB і Adobe RGB.

  • sRGB – простий стандартизований RGB, який використовується практично повсюдно. Якщо фото в будь-якій перспективі планується публікувати в інтернеті, краще використовувати цю модель;
  • Adobe RGB – цей варіант створили пізніше. Він більш гнучкий, вміщує більше інформації про колір, краще конвертується в CMYK, наприклад, підходить для друку. Але звичайні побутові монітори та екрани смартфонів не можуть його відобразити. На жаль.
Зліва sRGB на побутовому моніторі, праворуч – Adobe RGB на ньому ж / Ілюстрація: Аліса Смирнова, Фотосклад.

Крім RGB є ще кілька кольорів, про які фотографу варто мати загальне уявлення.

CMYK – колірний простір для друку. В основі – чотири фарби, які використовуються у струменевих принтерах (Cyan, Magenta, Yellow, blacK). Багато друкарень під час друку, наприклад, фотокниг вимагають, щоб макет був виконаний саме в CMYK. Те саме стосується і друку просто фотографій. Втім, у добрій друкарні цей переклад можуть зробити співробітники самостійно, не завдавши шкоди кольору.

Одні й ті ж складні кольори можна отримувати, використовуючи різні базові кольори / Фото: Джерело: vistaprint.com

Lab – дуже незвичайний колірний простір. Абстрактно-математичне і не дуже зрозуміле для новачка, але таке, що дає дуже багато свободи рукам для тонкої роботи з кольором. У Lab кожен колір визначається через те, наскільки він світлий чи темний, наскільки червоний чи зелений та наскільки синій чи жовтий.

Звучить складно та дикувато, але штука корисна. Якщо цікаво, більше інформації про Lab можна знайти в цьому матеріалі про корекцію кольору людської шкіри.

Коли важливо враховувати колірний простір

Зйомка відразу у JPEG

Колірний простір обов'язково варто перевірити, якщо ви знімаєте в JPEG і не плануєте додатково обробляти фото. Колірний простір можна налаштувати на етапі зйомки у фотоапараті. Щоб знайти потрібне налаштування, доведеться покопатися в меню.

Вибираємо найуніверсальніший варіант, який гарантовано не дасть проблем із кольором — sRGB / Фото: wikimedia.org

Взагалі, якщо ви не практикуєте глибоку корекцію кольору саме JPEG, краще завжди вибирати універсальний sRGB — менше мороки буде. Навіть якщо ви вибираєте для зйомки зручний подвійний варіант «RAW+JPEG».

На конвертацію RAW колірні простори все одно не впливають. А якщо колись знадобляться необроблені джипеги, краще, щоб вони були в sRGB. Про те, коли JPEG може бути кращим, ніж RAW, читайте в цьому матеріалі.

Налаштування Adobe Lightroom під час прояву RAW

Також колірний простір важливо враховувати при налаштуванні параметрів експорту фотографій, коли їх обробляєте в Adobe Lightroom. Серед налаштувань можна вибрати потрібний колірний простір.

Вибір колірного простору при експорті JPEG / Ілюстрація: Аліса Смирнова, Фотосклад.

Переддрукована підготовка фотографій

Ще один момент, коли колірні простори мають значення, – підготовка фотографій до друку. Теоретично часто цю частину роботи можна довірити співробітникам фотоательє чи друкарні, яка займається печаткою. Але на практиці це не завжди варто робити: іноді люди виконують свою роботу аби як або просто не вникають у деталі та відтінки.

Для друку найчастіше використовується CMYK. Він має велику проблему: у ньому менше відтінків, ніж у інших колірних просторах. Просто тому, що у випадку з CMYK ми маємо справу не лише з інтерпретацією кольору та іншими ефірними матеріями, а ще й із цілком земними законами фізики. Наприклад, в CMYK враховується, скільки фарби папір взагалі здатна ввібрати, а після якого порога фарба почне банально розмазуватися.

Зліва sRGB, праворуч – CMYK. Частина насиченості спливла / Ілюстрація: Аліса Смирнова, Фотосклад.

При переведенні інших просторів у CMYK, частина відтінків може губитися. У CMYK часто бувають великі проблеми з дуже насиченими кольорами, особливо у світлах. Тому що насиченість – це багато в чому про те, коли фарби багато, а світла – коли фарби мало і вона напівпрозора. Виникає протиріччя.

Тому, якщо ви плануєте щось друкувати і вам важлива суперточна передача кольору, добре б хоча б подивитися, що зробить з вашими знімками переклад в CMYK. Інакше можна натрапити на неприємні сюрпризи. Ще знадобиться порада робити тестовий друк у друкарнях, щоб вибрати саме ту, де добре працюють із кольором.

Складна корекція кольору через Lab

Колірний простір Lab дуже корисний для складної корекції кольору. Наприклад, коли нам потрібно радикально змінити колір головного об'єкта в кадрі (умовно зробити червону машину зеленою).

З Lab ми працюємо практично кожен день, але не помічаємо цього. Якщо ви хоч раз використовували інструмент Hue/Saturation (Кольоровий тон/Насиченість), ви теж з ним працювали. Цей інструмент використовує якраз принципи Lab, дозволяючи окремо працювати з різними компонентами кольору: відтінком, насиченістю та світлом.

Якщо цікаво не просто навчитися віртуозно користуватися подібними інструментами, а й розуміти, як це влаштовано, можна почитати книгу Дена Маргуліса Photoshop для професіоналів. Це докладна і докладна праця про корекцію кольорів, в якій багато уваги приділяється теорії та практиці використання колірних просторів. І в тому числі, до речі, грамотної переддрукованої підготовки фотографій.

Related posts

Залишити коментар

* Використовуючи цю форму, ви погоджуєтеся на зберігання та обробку ваших даних на цьому веб-сайті.