Фотофони: види, кріплення, як користуватися

Фотофон може знадобитися практично для будь-якого жанру студійної зйомки, але найчастіше вони потрібні для портретів, каталогів та фешн-фотографії. Світлина: raylab.ru

Фотофон – незамінний помічник для будь-якої студійної зйомки. Ними користуються фотографи та відеографи, блогери та стримери, вони потрібні для зйомки портретів та предметки, для художньої фотографії та онлайн-каталогів. Які види фотофонів бувають, як вони кріпляться і як взагалі ними користуватись – давайте розбиратися разом!

Види фотофонів

Фони розрізняються, перш за все, за матеріалом, з якого вони виготовлені. Залежно від матеріалу різняться методи їх використання, кріплення і навіть жанри зйомки.

Паперові фони

Паперовий фон можна відмотати до підлоги для створення безшовного малюнка – часто використовується для зйомки каталогів одягу. Світлина: raylab.ru

Паперові фотофони є дуже популярними, особливо у великих комерційних фотостудіях, адже вони класно підходять для масової роботи з великою кількістю клієнтів. Завдяки невисокій ціні їх часто використовують як одноразові: відмотує на необхідну довжину, застилаючи підлогу для безшовного малюнка (і спокійно ходіть ногами, не боячись забруднити), а потім просто відриваєте зіпсовану частину — і відмотує знову. Саме тому паперові фотофони часто продаються у великих рулонах за десять-п'ятнадцять метрів.

У домашніх студіях фони з паперу можна використовувати більш економно, наприклад, не ходити по них у взутті. А якщо ви блогер і знімаєте картинку до пояса чи по плечі — можна просто не закривати їм підлогу. У будь-якому випадку, папір — матеріал дуже недовговічний, він легко мнеться і мажеться. Однак є і свої плюси: матеріал практично не бликує, а різноманітність вибору кольорів тут максимальна.

Для фотофонів з паперу потрібно використовувати спеціальні кріплення, про які поговоримо трохи пізніше.

Переваги паперових фонів:

• безліч кольорів та відтінків на будь-який смак;
• безшовні візерунок;
• матова поверхня без текстури;
• низька вартість.

Недоліки:

• недовговічні;
• швидко мнуться і брудняться.

Паперові фотофони Raylab поставляються у двох основних форматах: широкий (2,72 на 11 метрів), який підійде для будь-якої портретної зйомки і великих об'єктів, та компактний вузький (1,35 на 6 метрів), який зручно використовувати для предметної фотографії та зйомки великим планом (у тому числі для відеоблогів до пояса). Вони не бликують, позбавлені текстури, що відволікає, і накручені на міцну картонну втулку — зручний інструмент для каталожної зйомки в різних стилях.

Тканинні фони

У муслінових фонів часто є спеціальна кишеня зверху для зручного кріплення на стійку-воріт. Світлина: raylab.ru

Ще один популярний тип фотофонів. Найчастіше вони виготовляються із спеціальної щільної бавовняної тканини — мусліну. Таке тло виходить міцним і небликуючим, з практично непомітною текстурою.

Це надійний і довговічний матеріал, проте фони з нього виходять відчутно важкими і буває складно вішати. При покупці варто звернути увагу на те, щоб фон не просвічував.

На відміну від фонів з паперу різноманіття доступних кольорів набагато нижче, проте ви можете знайти дуже цікаві варіанти художніх фонів у стилі tie-dye, які класно підходять для креативної портретної фотографії.

Зазвичай фони з тканини досить легко мнуться, але ця проблема вирішується праскою або відпарювачем. Крім того, за допомогою тканини ви можете задрапувати стіну чи меблі, не використовуючи спеціальних систем кріплення фону.

Муслінові фони краще підходять для спеціальних (окремих) знімальних приміщень – постійно вішати/знімати такі фони незручно, не кажучи вже про драпірування. З іншого боку, якщо ви захочете поїхати на виїзну зйомку з власним фоном, тканина легко складається і поміщається в сумку, на відміну від паперу, який доведеться везти прямо в рулоні. Однак будьте готові, що під час транспортування фон пам'ятається.

Переваги тканинних фонів:

• міцні та довговічні;
• матові – мінімум відблисків та відображень;
• драпірування стін та меблів;
• можна прати в пральній машині та гладити праскою;
• компактно складаються для зберігання чи транспортування.

Недоліки:

• важкі – знімати та переважувати незручно;
• швидко мнуться;
• обмежений набір кольорів;
• дорогі.

Муслінові фони Raylab поставляються в класичних кольорах: білий, чорний, сірий та хромакей. На даний момент представлені два формати: 3х3 метри та 3х6 метрів. Другий варіант краще підійде, якщо ви хочете створювати безшовний малюнок, постіль частину фону на підлогу, а також для групових портретів або драпірування цілої стіни/кута приміщення.

Пластикові фони

Пластикові фотофони відрізняються великою різноманітністю текстур та кольорів. Світлина: photofocus.com

Фони із пластику, найчастіше з гнучкого — наприклад з вінілу, невибагливі в обслуговуванні та коштують недорого.

Їх легко мити — можна перед зйомкою протерти поверхню вологою ганчіркою, і фон готовий до роботи! Також пластикові фони майже не мнуться. На деяких видах пластику можуть утворюватися заломи, які потім практично неможливо розгладити. Те саме стосується подряпин.

На пластиці сьогодні друкують практично будь-яку текстуру — під цеглу, дерево тощо, а також різноманітні кольори. У цьому плані пластик складає конкуренцію паперовим фонам.

На жаль, великоформатні пластикові фони з якісним друком / кольором, як і раніше, рідкість, частіше використовуються невеликі варіанти для предметної зйомки або для портретів до пояса. При цьому за вагою пластик часто виявляється важчим за тканинні і тим більше паперові тлі того ж розміру. Для встановлення такого фону вам знадобиться спеціальна система кріплення.

Переваги пластикових фонів:

• міцні та довговічні;
• практично не мнуться;
• різноманітні патерни та візерунки;
• легко мити.

Недоліки:

• важкі;
• великоформатні фони з якісним друком – все ще рідкість;
• можуть утворюватися подряпини та заломи.

Хромакей фони

Розсувний хромакей фону. Світлина: spectrum-brand.com

Окремо варто поговорити про хромакеї. Це зелений або синій фон, який використовується у фото- та відеозйомці для швидкого видалення та заміни заднього плану.

Ідея використання проста: ви знімаєте людину чи інший об'єкт на фоні хромакею, а далі за допомогою програмного забезпечення замінюєте фон на будь-який інший.

Чому хромакеї саме зелені чи (рідше) сині? Все просто: ці відтінки практично відсутні в тонах шкіри людини, тому вони легко автоматично видаляються в процесі постобробки.

Матеріали для хромакею ті ж, що й для звичайних фотофонів: папір, тканина чи пластик. Головне, на що варто звернути увагу при покупці — розмір фону, щоб об'єкт потрапляв у нього повністю, інакше у вас виникнуть проблеми під час постобробки.

Raylab пропонує хромакей-фони у форматі від компактних складних (150 на 200 см) для виїзної зйомки та домашніх блогів до великих тканинних фонів (3 на 6 метрів), які можна використовувати, наприклад, для запису інтерв'ю з двома учасниками у кадрі.

Спосіб кріплення фотофону

Наступне, на що варто звернути увагу – спосіб кріплення фону. Якщо ви не драпіруєте стіну за допомогою тканинного фону або не приклеюєте пластикове/паперове тло до стіни на двосторонній скотч (швидкий, але вкрай ненадійний метод), вам знадобиться конструкція, на яку ви зможете повісити ваше тло або відразу кілька фонів. Такі конструкції можна умовно поділити на розбірні та стаціонарні. Зрештою, в окрему категорію ми винесемо складні фони.

Розбірні системи кріплення

Розбірні системи бувають двох видів:

1. Ворота (дві стійки з поперечиною посередині).

Ворота – базовий варіант для тканинних фонів. Світлина: raylab.ru

Ворота можуть витримувати велику вагу і тому підходять для будь-яких типів та матеріалів фонів. Також вони бувають різної ширини – від півтора до чотирьох і більше метрів, тому їх можна використовувати і для одиночних, і для групових портретів.

Фон кріпиться до верхньої поперечини або через клапан, або за допомогою затискачів-кліпсів. Купуючи систему типу «воріт», потрібно розуміти, що вішати і знімати фони, особливо великі — процес трудомісткий, так що варто розглядати це як стаціонарну або напівстаціонарну історію. Тим більше ви навряд чи збиратимете-розбиратимете самі ворота до і після кожної зйомки. Якщо ви працюєте в домашній студії — виділіть для воріт із тлом окрему стіну, до якої їх можна притулити після фотосесії.

Найбільш зручний варіант «воріт» – моделі з телескопічною перекладиною. У них верхня поперечина швидко звужується і розсувається, що дозволяє регулювати ширину фону (зручно для невеликих приміщень), а також складати систему зберігання між сесіями.

Переваги воріт:

• підходять для будь-яких матеріалів та видів фонів (рулони/листи);
• підходять для великих фонів;
• просто транспортувати під час переїзду;
• Телескопічні системи зручні для зберігання.

Недоліки:

• складання-розбирання системи та встановлення фонів займає час;
• потрібне постійне вільне місце для зберігання;
• не повісити одразу кілька фонів.

2. Т-подібне кріплення (одна стійка з однією поперечиною посередині).

T-стійки часто використовуються для предметної фотографії. Світлина: spectrum-brand.com

Т-подібні стійки більш мобільні та займають менше місця, але вони більш обмежені у варіантах використання: витримують паперові та пластикові фони у вигляді аркуша, а також складні фони на пружині чи каркасі. До стійки фон кріпиться за допомогою затискачів.

Такі стійки зазвичай не ширші двох метрів, тому підійдуть для блогерів, каталожної зйомки одягу та для одиночних портретів. На відміну від воріт, Т-стійку між фотосетами можна поставити на зберігання в куточок.

Переваги Т-подібних стійок:

• легко транспортувати та переносити з місця на місце;
• займають мало місця;
• можна швидко міняти різні фони.

Недоліки:

• не підходять для важких фонів та рулонів;
• вузькі;
• не повісити одразу кілька фонів.

Стійка Raylab BT2 підійде для кріплення пластикового або невеликого паперового фону: ширина верхньої поперечини 140 см і висота 2 метри — відмінний варіант для домашньої зйомки каталогів одягу, портретів та блогів «по пояс». Стійка легко та швидко збирається, а в комплекті постачаються затискачі для кріплення фону.

Стаціонарні настінні/стельові системи

Настінна система підйому дозволяє кріпити відразу кілька фонів різних кольорів. Світлина: satu.kz

Якщо ви хочете повісити одразу кілька фонів і змінювати їх прямо під час фотосету, варто звернути увагу на стаціонарні системи кріплення. Саме такі системи зазвичай використовують у комерційних фотостудіях: система закріплюється на стелю/стіну, і на неї вішається один або кілька фонів у рулоні (зазвичай паперових, рідше пластикових).

Системи кріплення, які встановлюються на стелю чи стіну, відмінно підходять і для домашньої студії, особливо якщо ви визначили окрему кімнату під фотозону або місце для зйомки блогу. Головний плюс: після зйомки фон можна підняти вгору, і він зовсім не заважатиме. При цьому він завжди готовий до бою — варто тільки опустити його вниз, як жалюзі. Для монтажу системи знадобиться свердлити стіни, тому якщо ви часто переїжджаєте, це не найзручніший варіант.

Настінні системи розраховані в основному на паперові фони в рулонах, рідше їх використовують із пластиковими фонами. А ось тканинні фони для такого кріплення не підійдуть.

Переваги настінних систем:

• можна закріпити відразу кілька фонів різного кольору;
• швидка зміна фонів безпосередньо під час фотосету;
• майже не займають місця у студії.

Мінуси:

• встановлення системи потребує певних навичок;
• доведеться свердити стіни;
• підходить тільки для паперових та деяких пластикових фонів;
• не підійде для виїзної зйомки.

Система кріплення Raylab BS-Sх представлена ​​в модифікаціях для одного, трьох або чотирьох паперових фонів у рулонах. Її можна встановити на стелю або стіну, а для підйому-опускання використовується пластиковий ланцюг (ланки можна роз'єднувати, щоб налаштувати по висоті) з обтяжувачем.

Складні фони

Складаний фон – зручний варіант для виїзних фотозйомок, а також різної предметки, портретів по пояс, по плечі і “хедшотів” крупним планом. Такі фони добре підходять для онлайн-трансляцій, презентацій, блогів та зйомки каталогів одягу.

Складні фони бувають двох основних видів: на пружині та розсувні.

Фон на пружині є тканиною, натягнутою на гнучку раму – він легко складається до компактних розмірів і укладається в сумку або чохол. Таке тло можна притулити до стіни або закріпити на стійку за допомогою кліпси.

Фон на пружині кріпиться до стійки за допомогою затискачів-кліпсів. Фотографія: t2.gstaтис.соm

Складаний фон на пружині Raylab RF-12 розміром 150×200 см – зручний варіант для виїзної портретної зйомки. Двосторонній (чорний та білий) тканинний фон не бликує і має практично непомітну текстуру. Він легко складається в сумку-перенесення і практично не мнеться. Білу сторону можна використовувати не тільки як фон, але і як великий відбивач, а чорну – як прапор для відсікання зайвого світла.

Розсувне тло — витягується з корпусу, який може служити йому опорою. Така система має плюс: її можна використовувати самостійно без будь-яких стійок. Розсувні фони можна регулювати по висоті різного типу контенту.

Розсувне тло на пружині — зручний варіант для онлайн-презентацій. Світлина: mgmesono.com

Складаний фон Raylab RL-BC06 поставляється в трьох кольорах: чорний, білий і зелений-хромакей. Щільне тканинне тло висувається з корпусу-опори на ніжках на висоту до 2 метрів і надійно фіксується на ній за рахунок рами-пантографа. Ширина фону в 1,5 метра підійде для проведення онлайн-трансляцій та портретів до пояса. Для встановлення вам не знадобиться жодних додаткових кріплень, а у складеному вигляді фон є компактним тубусом із зручною ручкою для перенесення (врахуйте, що вся система важить 8 кілограм).

Переваги складних фонів:

• можна працювати без системи кріплення;
• мобільний варіант для виїзних зйомок та тимчасових приміщень;
• не займає місця під час зберігання.

Недоліки:

• зазвичай складні фони мають обмежені розміри за шириною/висоти, тому підходять не для всіх жанрів;
• не підходять до створення безшовного малюнка;
• великі розсувні фони можуть бути важкими.